Максим Гузенко: Аграрії всі оптимісти, всі надіються та вірять в краще, в нашу Перемогу та Мир! 

Наразі, аграрна галузь в нашій державі є чи не головною в нинішній структурі українського експорту (у 2022 році займала більше половини від загального експорту), а значить має пріоритетне значення для формування державних бюджетів усіх рівнів. Більш того, від аграріїв залежить і продовольча безпека, яка у період війни турбує більшість населення України і в скрутну хвилину саме аграрії робили все можливе, щоб не було голоду, не кажучи вже про допомогу і військовим, і цивільним, які постраждали від ворожих обстрілів.

Тому не дивно, що до роботи комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики прикута посилена увага, врешті-решт, від його роботи залежить благополуччя нашої держави. Сумщину у цьому комітеті представляє народний депутат Максим Гузенко (обраний від Роменського виборчого округу). Виходячи із тих показників, які отримала наша область навіть у воєнному 2022 році — інтереси сумчан у столиці мають достойну підтримку і підкріплені реальними справами. Що ж очікувати нам у 2023-му, чи буде держава підтримувати своїх хліборобів, ми поцікавилися безпосередньо у народного депутата Максима Гузенка.

— Максиме Васильовичу, розкажіть, будь-ласка, про головні проблеми, над якими наразі Ви працюєте в аграрному комітеті?

— По-великому рахунку, у нас неважливих питань просто не має — для нормального функціонування галузі все потрібно вирішити вчасно і в повному обсязі. Та все ж сьогодні маємо дві головні проблеми: це зернова угода та початок посівної. Причому ці дві проблеми взаємопов’язані, адже якщо не буде продовжена угода, то аграріям про це потрібно знати вже зараз, щоб мати змогу вчасно переорієнтуватися на нові ринки і нову продукцію. Від початку роботи «зернового коридору» (1 серпня 2022 року) Україна експортувала понад 22 млн т аграрної продукції. Зернових та олійних культур — понад 18 млн т. Угода діє до 18 березня 2023 року і сьогодні, у тому числі, й наш комітет докладає всіх зусиль, щоб вона була продовжена.

Щодо посівної, то тут працюємо над програмами підтримки аграріїв — це з одного боку фінансові ініціативи по збільшенню кредитування, а з іншого — забезпечення сільгоспвиробників технікою та посівним матеріалом.

— Про які саме фінансові програми підтримки аграріїв Ви говорите?

— Ми вже звернулися до Кабміну розширити програму пільгового кредитування «5-7-9» від імені аграрного комітету. А саме: збільшити максимальну суму кредиту з 90 млн грн до 180 мільйонів, а також продовжити вже існуючі кредити. Саме це дозволить фермерам провести посівну і не скорочувати обсяги виробництва аграрної продукції.

— А як щодо допомоги насінням і добривами?

— Працюємо і в цьому напрямку. Наприклад, розпочинається Програма USAID АГРО з надання агровиробникам добрив та насіння соняшника. Агровиробники, які обробляють від 5 до 500 га, можуть отримати міндобрива або насіння соняшника. Щонайменше 6800 агроММСП отримають загалом 6 тис тонн мінеральних добрив для підживлення озимих культур і основного та припосівного внесення на ярі культури, а також насіння соняшнику для класичної технології вирощування на площі 28 тис. га.

Також Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)/ Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) провела збір заявок на отримання насіння ярих культур (пшениця, ячмінь, горох) для підтримки малих фермерів у прифронтових областях (у тому числі й для Сумщини) у межах програми реагування Організації для України у 2023 році.

Кожен бенефіціар отримає 2000 кілограмів насіння ярих культур, що дозволить засіяти 10 гектарів землі. Залежно від регіону, фермери можуть вибрати одну з трьох ярих культур: пшеницю, ячмінь або горох.

-Наразі через труднощі із експортом для аграріїв гостро постало питання зберігання зерна. Які кроки зроблені владою у цьому напрямку?

— Наш комітет підтримав ініціативу Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) реалізують програму з надання аграріям засобів тимчасового зберігання зерна (зернових рукавів). Завдяки підтримці урядів Канади, Японії та Minderoo Foundation українські фермери отримають близько 31 000 зернових рукавів, місткістю 200 тонн кожен, що забезпечить зберігання 30% від загальнонаціональної потреби.

У продовження цієї програми Мінагрополітики та ФАО розпочинають реєстрацію для отримання 105 комплектів спеціальної техніки для завантаження / розвантаження зернових рукавів. Один комплект складається із 1 завантажувача, 1 розвантажувача та 1 бункера-перевантажувача, та надаватиметься у розрахунку для завантаження щонайменше 292 зернових рукавів.

— Наскільки мені відомо, комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики не тільки займається допомогою аграріям, а й слідкує за якістю сільськогосподарської продукції, яка потрапляє до українських магазинів. Які останні кроки були зроблені в цьому напрямку?

— Буквально тиждень тому розглянули на засіданні Комітету проект закону щодо продовольчої безпеки  та розвитку тваринництва. Адже ми хочемо забезпечити ефективний контроль за якістю харчових продуктів. Це важливо для кожного українця. Разом з тим, законопроект відповідає європейському законодавству, тому наблизить наш вступ до Європейського Союзу.

— Судячи із наявних Програм і заходів, влада надає серйозну підтримку агросектору і, схоже, з оптимізмом дивиться в майбутнє?..

— А в нашій сфері по-іншому ніяк не можна. Аграрії всі оптимісти, бо плоди їхньої праці можна побачити тільки із часом і тому всі надіються та вірять в краще. Як і всі ми віримо в нашу Перемогу, прагнемо Миру, щоб мати змогу і далі чесно багато працювати, відроджувати країну, творити добробут і процвітання українського народу!