«Я лишився в Сумах», — голова Сумської райради Геннадій Дем’яненко

Перед викладом нашої розмови, короткі біографічні дані.

Наша розмові відбувалась в передсесійний день і в приймальній було багато депутатів районної ради.

— Так, на жаль, ситуація з роботою районної ради не користь самій раді. Сесії минулого року фактично не проводились. Звідси і ставлення до цього органу місцевого самоврядування, діяльність якого передбачена Конституцією.

— Якщо вважати «важелями управління» розподіл фінансів та майна, то – так, сьогодні цих повноважень у нас немає, як фактично немає майна, землі, якими колись розпоряджались і місцеві, і районні, і обласні ради. Втім, основний закон залишив нам величезну кількість повноважень. Так от частину з них ми реалізуватимемо завтра на сесії.

— Затверджуватимемо присяжних засідателів. Встановлюватимемо і затверджуватимемо межі населених пунктів Сумського району. Ці питання не стосуються фінансів, але від їх вирішення багато в чому залежить життя громад і району в цілому.

— Так, і обов’язково оприлюднюватимемо порядок денний, результати розгляду, роботу комісій та президії…

— Так. Обраний вперше.

— Так вирішили колеги-депутати. Довірили, підтримали. Буду працювати. У нас тут не самодержавство. Якщо щось піде не так, то-перевибори і прийде нова людина.

Зрозуміло, голова районної ради фігура більше політична, бо залежить від думки депутатів, яких обрали від політичних партій. Втім, якщо законодавство передбачає такий орган влади, то він має працювати.

— Та роботи хоч відбавляй. Перше- це налагодження комунікацій- вертикальних зав’язків з іншими органами влади – з обласною радою, обласною адміністрацією, з центральними виконавчими органами влади, Верховною Радою , принаймні, з її представниками з Сумського району. Також треба більш дієво спілкуватись з громадами, яких у районі 16. Це найбільше в Сумській області. І кожна громада – це окремий світ, окрема структура і певні проблеми. Ми не можемо жити відособлено, вирішувати питання треба разом.

Другий блок питання – це безпекові. Це захист, оборона і підтримка наших захисників. Сьогодні Сумський район має найбільшу ділянку кордону серед інших районів, фактично половина всього кордону області проходить нашим районом. Тож кому кому, а нам тут доводиться відчувати по кілка разів на день , що таке «без пекові питання».

Безпековий блок — це передовсім співпраця з військовими, місцевими добровольчими формуваннями, правоохоронними органами, місцевими громадами. Це і заходи щодо протимінної безпеки, правила поведінки під час обстрілів, це передбачення всіх можливих варіантів розвитку ситуації. Іншими словами, ми маємо зробити все можливе, аби не повторилось 24 лютого минулого року.

І наступне питання , воно пов’язане з першими двома – це гуманітарні проблеми. Не лише пошук гуманітарної допомоги (це не просто пакунки з їжею, це і техніка, і інвестиції, і технології, і багато-багато різних варіантів підтримки нашої територій), а й пошук власних резервів для її надання. Це робота з ВПО, з дітьми , з людьми вразливих категорій. Це підтримка прикордонних територій, зони бойових дій. Знову ж таки, ця робота починається з комунікації і реального вивчення ситуації. А тоді вже – залучення допомоги, її розподіл і, звичайно, контроль.

Втім, на цьому діяльність не лише голови, а й всієї ради не обмежується. Залучатимемо до роботи депутатів. Адже за кожним з них – виборці, які їх обрали. Тож працювати доведеться.

— Традиційні. Прохання матеріальної допомоги конкретним людям, будівництво і ремонт доріг, допомога школам, дитячим садочкам, лікарням тощо. Але це до 24 лютого. З того дня маємо інші питання і способи їх вирішення.

— Прокинувся вдома, живу в районі, який першим у Сумах почув вибухи та зазнав руйнувань. Приїхав сюди у районну раду, зустрівся з тими, хто тут залишився, обговорили поточні питання. Поїхав в обласну раду та адміністрацію. Добре пам’ятаю, кого я там тоді побачив, а кого і близько не було. Але це не мої питання. Я залишався у Сумах. Найбільше турбувався про маму, яка мешкає у Верхній Сироватці, особливо в ті дні, коли село обстрілювали. Вона довго не хотіла виїжджати звідти. Аж до того часу, поки снаряд не влучив у сусідню хату. Тоді погодилась , побула у нас в Сумах три дні і повернулась додому.

Дружина, теща, мама, собака, кіт . я – всі на місці. Син – захищає країну, він військовослужбовець.

— Десь досвід стає в нагоді, приміром в роботі з документами, з листами. Знання законодавства ніколи не заважатиме. Також знаю багатьох людей, фактично всю область і мені не треба пояснювати, хто є хто і чого від кого чекати. Щодо того, що заважатиме… Так, рада – колегіальний орган і тут важко ухвалювати одноосібне рішення, як це часто відбувається в органах прокуратури. Ти сам рішення ухвалюєш, сам несеш за нього відповідальність. При колегіальному органі трохи інша ситуація. Буду вчитись працювати в новому форматі. Ось і сьогодні бачите, зібралась фракція і замість обіцяної години майже дві обговорювали різні питання.

— Я вже працюю. Вже відвідав Лебедин – центр найбільшої громади, після Сум, побував у Степанівці. Маю графік проведення сесій в усіх громадах. Тож приїду до всіх, щоб володіти ситуацією в районі, треба побачити самому і почути не лише голову громади, а й депутатів, керівників установ.

Тому чекайте і в Білопіллі, і в Краснопіллі, і в Річках, і в Миколаївці.

— Чи будете вибудовувати співпрацю з місцевими ЗМІ?

— Вже працюю і для мене немає незручних запитань. Заходьте, питайте. Я відкритий для спілкування і питань.

— Де Вас можна бачити, куди звертатись , якщо у когось із наших читачів виникнуть питання?

— Сумська районна рада, 40009 м. Суми, вул. Іллінська, 97.

Контактні телефони :61-15-58 – приймальня;60-10-07 – факс,

e-mail: smrrada@ukr.net. Мій кабінет третій поверх, номер 31, . приймальні дні щосереди. У настакож працює сайт Сумської районної ради