Жителька Шосткинського району завтра святкуватиме 95-річний ювілей

З прийдешнім 95-річчям свою жительку Олександру Данечкіну вітає Зноб-Новгородська селищна громада. Поважний ювілей Олександра Панасівна відзначатиме завтра, 27 листопада.

Про свою маму-довгожительку розповіли її рідні.

Олександра Опанасівна Данечкіна народилася у селі Зноб-Трубчевське 27 листопада 1926 року. У сім’ї, окрім неї, зростало ще двоє братів, Михайло та Іван. Старший брат Михайло брав участь у бойових операціях у період Другої світової війни. На фронті отримав поранення. Наслідки пережитого у боях, хвороби, які постійно нагадували про себе та у мирний час, позначилися на здоров’ї Михайла.

Молодший Іван вчителював у Зноб-Трубчевській школі, викладав літературу. Вкладав у голови та серця дітей вічні та добрі знання.

Батько, Панас Михайлович, працював обхідником на залізниці. Мати – Олександра Миколаївна, була домогосподаркою.

Сама ж Олександра Панасівна, після закінчення Зноб-Трубчевської школи вирішила присвятити себе професії медичного працівника, але бідність сім’ї не дозволили втілити в життя заповітну мрію. Тож вона була вимушена забрати документи з навчального закладу та влаштуватися на роботу, що давала невеликий заробіток на їжу.

Друга світова війна остаточно обірвала всі плани. У життя села увійшли страх, голод, холод, які супроводжували всіх односельців упродовж окупації місцевості загарбниками. Лише ліс рятував людей від біди, надаючи прихисток від непроханих «гостей», тепло, їжу, примітивне взуття з лика.

… Пережили і це лихоліття, треба відновлювати зруйноване господарство, де були потрібні молоді та здорові сили, руки. З війни повернувся молодий, гарний партизан, орденоносець, якого призначили начальником районного відділу міліції Єгор Петрович Данечкін. Олександра та Єгор були знайомі давно, бо жили у сусідніх селах та ходили в одну школу. Вони знайшли одне одного по-іншому, як молоді люди, які люблять. Незабаром утворилася нова молода родина. Згодом у пари народилися троє синів-богатирів.

Старший Володимир, який закінчив Московську загальновійськову академію, полковник запасу, нині проживає в Москві. Сергій – водій професіонал, здебільшого прослужив у пожежній частині селища. Нині на заслуженому відпочинку. Мешкає в селищі Зноб-Новгородське. Микола, закінчив виш у Харкові, жив та працював у Сумах. Хвороба відібрала його у сім’ї та матері у 2020 році. Рано пішли з життя її чоловік Єгор Петрович та брати.

З вісімнадцяти років у Олександри почав нараховуватись повноцінний трудовий стаж на різних роботах, який у підсумку склав 47 років. Більшу частину життя Олександра Панасівна присвятила виготовленню хліба. Новий хлібозавод почав забезпечувати хлібом усі села колишнього району, та й не тільки. Продукція хлібозаводу славилася високою якістю і мала великий попит, де Олександра була експедитором.

За період роботи Олександра Панасівна нагороджена медаллю «За доблесну працю», грамотами Середино-Будського хлібокомбінату. Неодноразово заохочувалась подяками за виконання своїх посадових обов’язків, виконання планових завдань виробництва. Почесний «Ветеран праці».