Володимир Поцелуєв: Суми мають рухатися в ногу зі світовими медичними інноваціями
Адель Дарвіш: У Сумах успішно провели одномоментне ендопротезування обох кульшових суглобів
Олексій Романько вручив відзнаки добровольцям і передав підтримку від депутатського корпусу
Володимир Поцелуєв: Разом із головою облради Олексієм Романьком запускаємо новий етап модернізації лікарні Святого Пантелеймона
Володимир Поцелуєв: Сучасна «швидка» для боротьби за життя — лікарня Святого Пантелеймона отримала новий реанімобіль
Олексій Романько: П’ять нових «швидких» отримали медзаклади Сумщини завдяки співпраці з благодійниками
Олександр Качура впроваджує системну допомогу ветеранам: освіта, робота, підтримка
Володимир Поцелуєв: Троє лікарів лікарні Святого Пантелеймона отримали відзнаки Верховної Ради
У Сумах сім’ям загиблих унаслідок російських авіаударів виділили 9 мільйонів гривень – Геннадій Дем’яненко
Пансіонат для людей похилого віку в Івано-Франківську — турбота, комфорт і гідна старість
Олександр Качура звернувся до Кабміну із вимогою виділити кошти на встановлення вибитих внаслідок російських ударів по Сумам вікон
Фракція ВО «Батьківщина» ініціює проведення термінового засіданння сесії обласної ради
«Замість занепокоєння — дайте ППО!» — Олександр Качура жорстко звернувся до партнерів після теракту в Сумах
У Сумах колосальні людські втрати приніс касетний «Іскандер» – Геннадій Демʼяненко
Як забезпечити якісний догляд за лежачим хворим: домашні умови чи спеціалізований пансіонат
Стало відомо, наскільки далеко від фронту пішов служити ексмер Лисенко
Геннадій Дем’яненко: У Сумах кожен восьмий мешканець – переселенець
Володимир Поцелуєв: Безкоштовна консультація провідного кардіохірурга України — другий шанс для пацієнтів Сумщини
Как организовать перевозку инвалида из Украины за границу: безопасные решения

Жителька Шосткинського району завтра святкуватиме 95-річний ювілей
З прийдешнім 95-річчям свою жительку Олександру Данечкіну вітає Зноб-Новгородська селищна громада. Поважний ювілей Олександра Панасівна відзначатиме завтра, 27 листопада.
Про свою маму-довгожительку розповіли її рідні.
Олександра Опанасівна Данечкіна народилася у селі Зноб-Трубчевське 27 листопада 1926 року. У сім’ї, окрім неї, зростало ще двоє братів, Михайло та Іван. Старший брат Михайло брав участь у бойових операціях у період Другої світової війни. На фронті отримав поранення. Наслідки пережитого у боях, хвороби, які постійно нагадували про себе та у мирний час, позначилися на здоров’ї Михайла.
Молодший Іван вчителював у Зноб-Трубчевській школі, викладав літературу. Вкладав у голови та серця дітей вічні та добрі знання.
Батько, Панас Михайлович, працював обхідником на залізниці. Мати – Олександра Миколаївна, була домогосподаркою.
Сама ж Олександра Панасівна, після закінчення Зноб-Трубчевської школи вирішила присвятити себе професії медичного працівника, але бідність сім’ї не дозволили втілити в життя заповітну мрію. Тож вона була вимушена забрати документи з навчального закладу та влаштуватися на роботу, що давала невеликий заробіток на їжу.
Друга світова війна остаточно обірвала всі плани. У життя села увійшли страх, голод, холод, які супроводжували всіх односельців упродовж окупації місцевості загарбниками. Лише ліс рятував людей від біди, надаючи прихисток від непроханих «гостей», тепло, їжу, примітивне взуття з лика.
… Пережили і це лихоліття, треба відновлювати зруйноване господарство, де були потрібні молоді та здорові сили, руки. З війни повернувся молодий, гарний партизан, орденоносець, якого призначили начальником районного відділу міліції Єгор Петрович Данечкін. Олександра та Єгор були знайомі давно, бо жили у сусідніх селах та ходили в одну школу. Вони знайшли одне одного по-іншому, як молоді люди, які люблять. Незабаром утворилася нова молода родина. Згодом у пари народилися троє синів-богатирів.
Старший Володимир, який закінчив Московську загальновійськову академію, полковник запасу, нині проживає в Москві. Сергій – водій професіонал, здебільшого прослужив у пожежній частині селища. Нині на заслуженому відпочинку. Мешкає в селищі Зноб-Новгородське. Микола, закінчив виш у Харкові, жив та працював у Сумах. Хвороба відібрала його у сім’ї та матері у 2020 році. Рано пішли з життя її чоловік Єгор Петрович та брати.
З вісімнадцяти років у Олександри почав нараховуватись повноцінний трудовий стаж на різних роботах, який у підсумку склав 47 років. Більшу частину життя Олександра Панасівна присвятила виготовленню хліба. Новий хлібозавод почав забезпечувати хлібом усі села колишнього району, та й не тільки. Продукція хлібозаводу славилася високою якістю і мала великий попит, де Олександра була експедитором.
За період роботи Олександра Панасівна нагороджена медаллю «За доблесну працю», грамотами Середино-Будського хлібокомбінату. Неодноразово заохочувалась подяками за виконання своїх посадових обов’язків, виконання планових завдань виробництва. Почесний «Ветеран праці».