Естонська художниця з глухівським корінням — про слоутські соняшники та плани на майбутнє

Художниця Олена Угрюмова, про яку піде мова в цій статті, буквально на днях прилетіла із-за кордону, з Естонії. Жінка ще розпаковувала чемодани, як ми з нею зв’язалися телефоном.

Олена народилася в Таллінні. Не стримуючи емоцій, поділилася, що після поїздки з’явилась ностальгія і, поки враження ще гарячі, планує намалювати місто свого дитинства та юності. Там народився і виріс її батько, а мама родом з Глухівщини (с. Шевченкове), куди після розпаду Радянського Союзу сім’я переїхала. У Слоуті родина побудувала дім, Олена закінчила школу та вступила до педагогічного, тоді ще, інституту на факультет початкового навчання, образотворчого мистецтво та креслення.

Захоплюватися малюванням почала, коли ще жила в Естонії, там відвідувала ізостудію, вчилася у художника. Тато Олени молодим займався художнім випалюванням, на фанері зображував своїх кумирів. Можливо, каже жінка, від нього вона і взяла цю творчу жилку. Коли ж закінчила інститут у Глухові, відразу пішла працювати в управління соцзахисту, у цій сфері й нині. Кілька років вела гурток малювання у Глинській пустині, брала з собою і сина, але особливого інтересу він не виявляв, вибрав шлях військового.

Зрозуміти, що в будинку живе художниця, неважко, бо коридор завішений картинами, а на них дивосвіт майстрині ­ – власноруч вирощені овочі, фрукти та квіти. І на інтернет-сторінці соцмережі теж красуються витвори мистецтва. Малює Олена масляними фарбами на професійному полотні. В її доробку понад 20 картин, серед яких лідирують натюрморти. Є пейзажі, і портрети. Вона роздає, дарує і продає. Каже, спрацьовує «сарафанне» радіо. Твори мисткині купляє громада, знайомі беруть на подарунки.

— Малюю тоді, коли є час. В основному це відпустка. Одна з останніх моїх робіт, вони були представлені на міській виставці «Простих людей громади руки золоті», на якій – хризантеми. Їх я виростила сама. Люблю квіти. Мені набагато простіше малювати з натури. Перший твій вчитель, говорили нам в інституті, – це натюрморт. Як ти бачиш, так і малюй. Це і певний спосіб глибше пізнати себе, заглянути всередину, в душу, — розмірковує Олена.

Художниця говорить, щоб серйозно творити чи малювати на замовлення, а такі пропозиції надходять нерідко, треба багато вільного часу, однак зайнятість на роботі не дозволяє. На одну картину іде десь 5 днів. Важливо, щоб було природне, денне, освітлення. На роботу вирушає рано, повертається пізно – вже темно. А влітку в селі турбот вистачає, та й не завжди є особливий настрій писати. Художниця ділиться: «Якщо накопилися проблеми, я не можу просто сісти й змусити себе, не виходить так швидко переключитися. А взагалі знаю заздалегідь, що буду малювати. Наприклад, виросли квіти, чи хтось пригостив соковитими плодами – обов’язково хочу перенести їх на полотно. В принципі проблем з цим нема, може, тому що не так часто малюю і мене тягне до пензля. І тоді день проходить ніби за хвилину. Мені здається, що в цей час я перебуваю між небом і землею, в іншому світі. Не знаю, як це описати».

Більше всього любить зображати квіти ­– ромашки, хризантеми, троянди, айстри. Каже, певний період захоплювалася малюванням соняхів. «Це було років 8 тому. Не знаю, чому саме захотілося малювати яскравими кольорами сонця, золота. Можливо, це пов’язано зі станом душі чи нервової системи. Зараз більше тяжію до спокійних тонів. Також у фаворитах – природа», — каже Олена. Портрети ж, як говорить О. Угрюмова, вимагають більше часу і зосередженості. Зазначає, ще у планах – намалювати бузок, півонію, яка зачаровує її найбільше, і диню.

Серед улюблених сучасних художників – С. Родіонова, С. Сахаров, Л. Афремов. У відеороликах Олена надихається їхньою творчістю та вчиться оригінальним технікам. Говорить, що дуже багато цікавого в цій сфері, і навіть життя може не вистачити, щоб все пізнати, зате є, до чого прагнути.

Наталія Легач