Глухівчанин вирощує вдома модний фуд-тренд

Отримувати користь від їжі, харчуватися правильно і красиво – те, що рекомендують дієтологи, психологи та до чого так прагнуть фудблогери та фітнес-тренери. Усі вони одностайно радять додавати до свого раціону мікрозелень або ж, як її ще називають, мікрогрін. Придбати та скуштувати дійсно якісну, «правильну» продукцію можна тільки у великих містах, – скажете ви. Зовсім ні – я вирощую її вдома на одному квадратному метрі квартирної площі, – відповість вам герой нашої статті, глухівчанин Євген ОБУХОВСЬКИЙ.

За фахом Євген педагог. Зараз працює у місцевому відділі освіти. Ще з дитинства захоплюється комп’ютерами, технікою. А рік тому в інтернеті прочитав про мікрозелень. Зацікавився. Передивився багато відео на цю тему, у соцмережах вступив до груп за інтересами. І вирішив спробувати виростити мікрогрін сам. Перше насіння купив на ринку. Але його якість була так собі. Воно більш адаптоване для городніх культур. Проте новою справою дуже захопився. Почав цікавитися, де придбати хороше насіння. Купував його на великих фермах. На сьогоднішній день вже спробував вирощувати понад 20 видів рослин. Наприклад, сонях, горох, редиску, гірчицю, амарант, базилік, шпинат, руколу, м’яту, мелісу, кінзу, розмарин, фенхель, браго, настурцію, харчові квіти та багато іншого.

Зірка кулінарного модерну

Мікрозелень збирається і вживається без коріння. Має виражені смакові ноти дорослої рослини. І, звичайно, радує око різноманіттям форм листя, кольором і текстурою паростка. Це і зробило мікрогрін зіркою кулінарного модерну. Паростки готові до вживання від сім’ядольних до двох справжніх листочків. У цей час рослини продукують вироблення гормонів росту – ауксинів і цитокінінів, і концентрація корисних речовин у них максимальна. Ніжний пікантний смак підкреслить будь-яку страву та урізноманітнить меню. З мікрозелені готують салати, збивають шейки, ними прикрашають страви і бутерброди.

Герой нашої статті згадує: «Спочатку хотів розпочати власну справу, пропонував мікрозелень місцевим закладам харчування, але вони відповідали, що «висока кухня» їх не цікавить. А яка ж тут висока кухня, якщо це дуже прості традиційні рослини, але надзвичайно корисні, насичені вітамінами та мікроелементами. Від вище згаданої кухні у них тільки те, що вони можуть дуже бюджетно й достойно, наче у мішленівських ресторанах, прикрасити будь-яку страву. А її смак буде надзвичайним».

Варіантів споживання мікрогріну безліч – як простих, так і для справжніх гурманів. «З такої зелені, наприклад, можна дуже швидко зробити корисний та смачний салатик. Взяли огірочок, варене яйце. З гірчиці, солі, лимона, олії зробили домашній майонез, додали мікрозелені соняха і все – від страви за вуха не відтягнеш», – ділиться Євген Обуховський.

Безумовно найкрасивішою рослинністю в його мінігосподарстві є їстівні квіти. «Люди дивуються – це ж квіти, хіба їх можна їсти? А як же! Є така рослина «кислиця» акталіс – її можна їсти. Квітка «анютини глазки», яку також можна споживати. У великих містах, у хороших ресторанах квіти традиційно використовуються при подачі страв – зокрема, на десертах, тортах. Із того, що росте на підвіконнях, їстівною ще є квітка герані. Їстівних узагалі дуже багато. У них нема особливого смаку, але вони надзвичайно красиві. Підсилюють гастрономічне задоволення візуальним», – запевняє чоловік.

У п’ять разів більше вітамінів

Спеціалісти наголошують, що варто відрізняти мікрогрін від бебі-зелені та проростків. Це пророщене насіння, яке їдять разом із корінням. Бебі-зелень – «старша сестра» мікрозелені, оскільки її листки і стебло вже краще розвинені, мають більший розмір і впізнаваний вигляд. Мікрогрін же називають «суперфудом», який містить велику і концентровану кількість мінералів, вітамінів та інших корисних речовин. Він дійсно користується популярністю у кулінарів, адже, крім користі, відрізняється неабиякою фотогенічністю і смаковими якостями.

У середньому на пророщування насінини йде від тижня. Базилік – до місяця. Чим менше насінина, тим довше проростає. Все, що природа заклала в рослину, її маленьку насінину, воно все збережеться в цьому росточку: увесь смак, вся користь, всі мікроелементи, закладені для росту, «вистрілюють» у мікрозелені. У мікрогріні у п’ять разів більше вітамінів, ніж у дорослих рослинах.

Євген Обуховський найбільше любить сонях, бо це визнаний фаворит багатьох гурманів, а ще йому до смаку горох, редиска, гірчиця.

До речі, сонях містить вітаміни груп А, Б, Е. Люди, які слідкують за своїм здоров’ям, завжди додають до раціону саме цю мікрозелень, адже хочуть мати красиве волосся та шкіру, покращити роботу кишково-шлункового тракту. На смак сонях, як молоде насіння, а фактично – це маленький зелененький паросточок. Так само й інші рослини. Горох на смак, як молодий зелений горошок. Редиска – як молода редисочка. Гірчиця – гостра, але не має смаку трави.

Перспективний бізнес

Лоточки з зеленим скарбом Євген розміщує на саморобному стелажі у одній з кімнат своєї квартири, для яких прилаштував освітлення, зробив деяку автоматику. Всього на стелажах у середньому 80 лоточків. Мікрозелень вирощує на кокосовому субстраті, лляних килимках або кам’яній ваті.

У Глухові розвивати цей бізнес чоловік поки що не ризикує. Адже потрібен надійний ринок збуту продукції. Він говорить: «Вирощую для себе. Хоча у мене часто просять вітамінів друзі, колеги чи знайомі. Цей бізнес може бути дуже рентабельним, якщо є оптові покупці. Один лоток мікрозелені (за розмірами – як з-під ягід) у середньому коштує від 25 до 100 гривень. М’ята, меліса, щавель – до ста гривень. Їх зрізали, а вони ростуть знову. А сонях, редиска та багато інших ростуть лише раз. Потім треба сіяти знову. Лоток соняха коштує 30 грн, горох – так само, більш дорогі чіа – 35-40 грн за лоток. Амарант – 60-70. У великому місті це популярно та затребувано. Знаю багато людей, які зробили у великих містах на цьому бізнес і вже живуть у теплих країнах. У великих партіях це дуже прибутково, а в маленьких – ні. У тій же столиці мікрогрін нарозхват у дієтологів, нутриціологів, групах здорового харчування, спортклубах, ресторанах, звісно. По мікрозелені можна читати лекції, об’єднуватися у спільноти, проводити тренінги.

Я ж роблю це для себе та друзів. На свята, застілля завжди приношу зелені смаколики – всі пробують, заряджаються вітамінами. Лоточки з зеленню можна дарувати як невеличкий презент. Цей букет можна з’їсти (сміється). Моя мікрозелень вирощується без добрив. Бо великі ферми іноді цим лукавлять. Але кожна людина прагне споживати екопродукцію. І так має бути!».

nedelya.info