На місці кленової алеї, яку висадила родина Нарбутів на Глухівщині, планують створити артоб’єкт

У селі Нарбутівка, неподалік Глухова, планують зробити артоб’єкт на місці кленової алеї, яку висадила родина автора проєкту першого Державного Герба України, дизайну української гривні часів УНР та абетки. Алеї, яку висадила родина Нарбутів, — близько 120 років. Про це розповіла вчителька історії у Первомайському, яке розташоване неподалік Нарбутівки, Наталія Мешкова.

У селі, говорить вона, є вказівний знак, на якому зазначено, де була родова садиба Нарбутів. У планах — розробка туристичного маршруту.

“Збираємося поставити табличку з фотографією та QR-кодом — занести туди додаткову інформацію, розчистити місцевість. За стародавньою світлиною, яку ми відшукали, точно можна визначити, під яким деревом на лавці сидів Георгій Нарбут. Хотілося б знову поставити там лавочку”, — розповідає пані Наталія.

Можливо, вдасться оформити цю алею як культурологічну пам’ятку місцевого значення, зазначила вона.

Як знайшли алею

За словами пані Наталії, відшукати цю алею вдалося завдяки вихідцям з Нарбутівки в травні 2021 року.

“Близько десяти років у селі вже ніхто не мешкає. Коли організовували музей родини Нарбутів у селі Первомайське, — збирали свідчення, зв’язувалися з нарбутівцями. Ми знаємо, що в будинку Нарбутів після революції була школа. Почали в людей розпитувати, чи ходили вони до неї, дехто — жив поруч”, — зазначила вона.

Навесні, говорить Наталія Мешкова, приїхали до села родини Шуліків і Новікових — показували де що тоді було.

“На садибі знайшли старовинну цеглу. Нічого більше не збереглося. Вони показували, де стояв будинок — за їхнім городом. Була там і липова алея. Наразі з неї залишилися лише два дерева. А отам, кажуть, була панська пасіка Нарбутів: їхній прадід 35 років працював на ній. Згадували, як вони бігали до того дідуся. Навіть коли був колгосп, пасіка ще існувала. Отак вони й показали цю кленову алейку. Деінде на ній зустрічається й ясен. Деякі дерева мають ширину 3-3,5 метра. Поряд — все заросло, а сама алея — ні”, — зазначає вона.

Потім, розповідає Наталія Мешкова, почали шукати фото садиби й знайшли світлину сім’ї Нарбутів 1913 року в кленовій алеї. Також звернулися до книги “Нарбутівка і Нарбути” Володимира Ткаченка. Він був головним архітектором Глухова, сам — виходець з Нарбутівки. У ній він прописує в тому числі й алейки.

“Батько Георгія мав фруктово-ягідний розплідник. Доходи їм це особливо не приносило. Були в нього дуже хороші яблуні. По нарбутівських лісах залишилося п’ять сортів малини. У садку в них була 250-метрова алея з туй. Коли утворилися колгоспи, їх поприбирали. Були й ялинки. Три з них збереглися. Довгий час вони служили орієнтиром, що це — садиба Нарбутів”, — зазначила Наталія Мешкова.

Наразі з одного боку садиби — поле, яке обробляє агрофірма, далі — все, що залишилося від села, додала вона.

За словами сумського художника, громадського діяча Костянтина Аленінського, першочерговим завданням наразі є дослідження алеї.

“Найголовніше — дослідити, вивчити алею: який розмір, які дерева залишилися. Спробувати подати її як ботанічну пам’ятку. Можливо, зробити ленд-арт. На алеї вже є пробіли. Можна запросити експерта, щоб він визначив, що це за клени — і навесні чи восени доповнювати її новими деревами. Звісно, нанести алею на гуглкарту”, — зазначив він.

suspilne.media