У Глухові в духовно-просвітницькому центрі підвели підсумки щорічного конкурсу творів

«Радість добрих справ» — саме так називається щорічний творчий конкурс для дітей, який проводить Духовно-просвітницький центр при Трьох-Анастасіївському соборі до Дня Святого Миколая Чудотворця.

За його умовами учасникам необхідно було написати твір, у якому б вони поділилися своїми роздумами стосовно того, що відчуває людина, коли робить добро для інших.

Для розкриття творчого потенціалу дітей та учнівської молоді було запропоновано три номінації: «Кращий вірш», «Краще оповідання» та «Краща казка».

На конкурс надійшло більше п’ятдесяти робіт, тридцять з яких отримали призові місця.

«Хочеться подякувати всім учасникам. Діти були щирими й відвертими. Вони ділилися своїми почуттями і мріями, показуючи, що такі поняття, як доброта, любов, милосердя, допомога для них не просто слова, а спосіб життя», — зазначила керівниця Духовно-просвітницького центру Світлана РЕШЕТНІКОВА.

На всіх учасників чекають дипломи та солодощі.

Гран-Прі конкурсу «Радість добрих справ» отримує учениця 6-го класу Шевченківського НВК Анастасія Калініченко за вірш «Лист».

Лист

Десь на околиці одного з малих міст

в сусідстві проживали хлопчаки.

В Максима — мама, тато, бабця, дід,

а у Сашка загинули батьки.

Він жив з бабусею і їй допомагав,

роботи не цурався з малих літ.

Учився гарно, друзів лиш не мав.

Завжди з ним грався лиш Максим-сусід.

Прийшла зима. Усі чекають див.

До Миколая пишуть вже листи.

— А я листа Святому залишив.

Чого попросиш в нього собі ти?

— Листа писати не збираюсь я.

Дорослий вже, отак, Максиме, знай.

Відтоді, як загинула сім’я,

до мене не приходить Миколай.

Як зранку під подушку заглядаю,

бабуся сльози ронить цілий день,

мене цілує ніжно, пригортає

і сиротиною зове лишень.

Максим стояв, немов оторопілий.

Так гірко стало в нього на душі.

“Я щось придумаю, — подумав осмілілий,-

придумаю, бо ми ж товариші”.

Не йшов додому, а немов на крилах,

землі не чувши під собою, мчав.

І над листком схиливсь малий хлопчина.

Листа до Миколая він писав.

— Прошу тебе, предобрий Миколаю,

нічого не потрібно, так і знай.

Лиш про одне у тебе я благаю,

мій подарунок ти Сашку віддай.

Листа побачила на підвіконні мати,

як лад наводила в кімнаті хлопчака.

Зібралася і тихо вийшла з хати.

Листок стискала мамина рука…

Настало свято. Зранку під подушку

по старій загляда Максим.

А там аж два лежало подарунки,

хоча повинен бути лиш один.

І на одному красувався надпис,

до нього потягнулася рука.

Максим уже нітрохи не вагався,

бо прочитав “Дарунок для Сашка”.

Робіть добро чужим, близьким й не дуже.

Див не чекайте, будьте їх творці.

Коли не знаєш, як почати, друже,

згадай про лист у маминій руці.

Неделя