У Центральній бібліотеці відкрилась персональна виставка Олександра Куліченко. Уродженець селища Вороніж 20 років присвятив військовій службі, і з 2009 року пішов на заслужений відпочинок. З того часу він почав малювати. Так військовий за фахом, став художником за покликом серця.

Олександр розповідає, що він виріс на природі, тому з дитинства полюбив красу рідного поліського краю, яку часто зображує на своїх полотнах: «Наша природа, саме Сіверщина вона заряджає енергією. Візьміть будь-яку пору року і завжди красиво, хоч весною, хоч осінню, хоч взимку».

У Олександра Миколайовича було вже п’ять виставок у Харкові, Лубнах, Шостці. Перша персональна виставка в Шостці відбулась у 2018 році в Арт-центрі. «Мені сподобався масштаб виставкової зали і я тоді привіз 260 робот, а на виставку попало 200», — згадує художник.

На роботах представлених у фоє бібліотеки можна побачити не лише знайомі краєвиди, на картинах зображені замки. «Це мене запросили в Чехію і я давно вже хотів малювати старовинні замки, у них їх багато і це дуже неймовірна країна і ліси зовсім не такі як у нас. І звірів дуже багато і фазани, і косулі, і зайці. Там люди дуже добре ставляться до України. Люди живуть у таких приватних будиночках з черепичним дахом і це дуже красиві краєвиди», — розповідає автор виставки, де 24 картини присвячені саме Чехії. Чехія справила на митця дуже позитивне враження: «Я навіть радий, що наші земляки їдуть у Чехію на заробітки, вони побачать, яка там чистота, яка культура і вони потім повернуться до дому і цю культуру візьмуть із собою».

Олександр Миколаєвич переважно малює маслом, любить мініатюру. Не виключає, що колись спробує писати аквареллю. «Використовую графіку. Особливо в подорожах, коли щось побачив і швидко робиш замальовки», — розповідає автор.

Прикметно, що художник не має спеціальної художньої освіти, але це зовсім не заважає йому малювати картини, які подобаються глядачам

«Впечатлили работы,такие яркие, сочные. На небольшом формате настолько ювелирно выведено», — ділиться враженнями Світлана Григорівна і запрошує автора виставки викладати в університеті третього віку на мистецькому факультеті, який після смерті Володимира Афоніна залишився без викладача.

Приїхала підтримати двоюрідного брата сестра Ірина Пригара. «Він працює вже 12 років і я постійно спостерігаю за його творчістю, — говорить сестра, — в мене дома дуже багато його картин. Я йому вдячна за такі подарунки й в мене є навіть своя колекція».

shostkanews.city