У жовтні 2019 року позивач придбав пакетний тур до Китаю та вже за кілька днів мав відлітати до Піднебесної. Проте, у день вильоту Державна прикордонна служба України відмовила йому в перетинанні кордону, оскільки в її базі даних відображалися інформація, що в рамках виконавчого провадження останньому було встановлено обмеження у праві виїзду з України у зв’язку із наявністю боргу зі сплати аліментів.

Повернувшись додому, чоловік звернувся до начальника Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми, щоб з’ясувати підстави, з яких йому було встановлено тимчасове обмеження у виїзді за кордон. На свій запит отримав відповідь, що за результатами перевірки виконавчого провадження встановлено, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Натомість, дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і його зобов`язано зняти обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

У лютому минулого року чоловік пред’явив позов до Держави Україна в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відшкодування йому матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця, витрат зі сплати судового збору та професійну правничу допомогу. Просив стягнути на свою користь близько 12 000 гривень.

Проте, Зарічний районний суд м. Суми відмовив сумчанину у задоволенні його позову, скільки, на думку місцевого суду, він не довів факту вчинення державним виконавцем протиправних дій (бездіяльності), які призвели до його майнових втрат. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його Сумського апеляційного суду.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду погодилася з доводами позивача та скасувала рішення суду першої інстанції. Таке рішення прийнято зважаючи на те, що в ході судового розгляду було встановлено факт допущення державним виконавцем неправомірної бездіяльності, яка полягала «в ігноруванні виконавцем встановленого Інструкцією з організації примусового виконання рішень обов`язку скасувати заходи примусового виконання, застосованих до боржника, у день встановлення відсутності заборгованості за виконавчим документом». Оскільки цього зроблено не було, то Державна прикордонна служба України відмовила позивачу у перетині кордону, що призвело до майнових втрат останнього у розмірі 11712 гривень.