33% онкопацієнтів в Україні давали хабар, щоб зекономити на лікуванні

Понад 80 тисяч гривень на рік в середньому доводиться витрачати пацієнтові, що лікує онкозахворювання в Україні.

Відповідне дослідження, яке проводили офлайн та онлайн, опублікувала громадська організація “Афіна. Жінки проти раку”.

Пацієнти, які відповідали на запитання в інтернеті, вказали вдвічі більшу суму витрат – понад 160 тисяч гривень на рік.

При цьому 33% опитаних онкопацієнтів давали хабар, аби зекономити на лікуванні.

79% учасників офлайн-опитування зазначили, що їм було складно знайти гроші на необхідні медичні послуги.

Ті, хто давали таку відповідь, протягом останнього року витратили на лікування понад 78 тисяч гривень.

Щоб знайти необхідні суми на медичні послуги та ліки, онкопацієнтам у середньому доводилося позичати близько 23 тисяч гривень на рік (учасники онлайн-опитування вказали 43 тисячі гривень).

Через брак коштів деякі пацієнти взагалі не користувалися певними медичними послугами, йдеться в опитуванні.

Зокрема, 15% офлайн-респондентів відмовилися від таргетної терапії.

Учасники онлайн-анкетування відмовлялися від частини медикаментів (31%), діагностики (46%) та консультацій (47%).

63% респондентів в офлайн-опитуванні і 28% в онлайн не думають, що можуть зменшити вартість лікування.

При цьому більшість медичних послуг, пов’язаних із онкологічним діагнозом, пацієнти отримують у державних лікарнях.

Йдеться, зокрема, про операції, консультування, а також усі види терапій, які застосовуються під час лікування цієї хвороби.

Винятком є лише діагностика – 41% респондентів (офлайн) заявили, що по неї звертаються до приватних клінік.

Ще 23% вказали, що робили діагностику і в державних, і в приватних закладах.

Якість послуг та рівень сучасності обладнання в медичних установах респонденти переважно описували як “добре” або “нормально”.

Водночас стан ремонту лікарень більшість опитаних (49%) оцінили як “нормальний”, а 31% – як “поганий” або “дуже поганий”.

Також пацієнти оцінили ставлення персоналу медзакладів: в онлайн-опитуванні вони називали його “поганим” або “дуже поганим”.

Утім пацієнти, що відповідали на запитання офлайн, в онкодиспансерах, сказали, що до них ставляться “добре” або “нормально”.

Інтернет-анкетування також показало, що у більшості пацієнтів лікар ніколи не запитував, як хвороба впливає на їхнє повсякденне життя або родину.

Водночас пацієнти вважають, що їхній лікар “піклується” (36%) або “скоріше піклується” (26%) про них.26% респондентів зазначили, що їхній онколог ніколи не дає їм почуття надії, а 31% – що обнадіює лише під час деяких консультацій.

34% учасників онлайн-опитування зазначили, що самі здогадалися про діагноз, коли отримали результати аналізів.

Водночас 58% дізналися про онкологічний діагноз із висновку лікаря.

Учасників дослідження також просили розповісти про фізичний та моральний стан, і вони переважно описували його як нормальний.

Однак потім пацієнти зазначали, що протягом останніх чотирьох тижнів їхнє самопочуття не сприяло соціальним активностям.

Дослідження проводилося у травні-вересні 2021 року благодійним фондом пацієнтів “Крапля крові” та громадською організацією “Aфіна. Жінки проти раку” за сприяння Міжнародного фонду “Відродження”. У дослідженні взяли участь пацієнти Харківського, Одеського та Київського онкологічних центрів. Зокрема, в офлайн опитуванні взяли участь 308 людей, а онлайн-анкетування на Facebook пройшли 574 людини.