Законопроект встановлює, що НАБУ є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. До цього НАБУ було державним правоохоронним органом.

При цьому зазначено, що вимоги Кабінету міністрів до формування структури апарату центрального органу виконавчої влади не поширюються на Національне бюро.

Документ передбачає, що зміна статусу НАБУ не потребує жодних додаткових заходів, пов’язаних із ліквідацією або реорганізацією органу.

Законопроект також вилучає норму, згідно з якою НАБУ утворює президент.

Відповідно до пропонованих змін, роботу НАБУ координує Кабмін у межах і в порядку, встановлених цим законом, але положення про НАБУ уряд не затверджує.

У законопроекті наголошується, що акти НАБУ не можуть бути скасовані повністю або в окремій частині Кабінетом міністрів. Призначає і звільняє директора НАБУ Кабінет міністрів.

Встановлюється також, що Кабінет міністрів “виключно за наявності підстав… приймає рішення про звільнення директора Національного бюро з посади, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини посадового складу Кабміну“.

Конкурсний відбір на посаду директора НАБУ організовує і проводить конкурсна комісія, до якої входять шість осіб, з яких трьох членів комісії пропонує Кабінет міністрів і ще трьох – Кабмін на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх трьох років до завершення терміну повноважень директора НАБУ або до дня дострокового припинення його повноважень надавали Україні міжнародну технічну допомогу в запобіганні та протидії корупції.

Прийняття закону привітав президент Володимир Зеленський.

Передісторія:

28 серпня 2020 року Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.