Відсутність зв’язку за 50 мільйонів: чому не вдався запуск українського супутника

Під час підготовки українського супутника “Січ-2-30” прямий контракт зі SpaceX змінився на контракт із посередником, ціна якого зросла вдвічі, а стабільного зв’язку з супутником досі немає.

Про це йдеться у розслідуванні видання “Заборона”.

Як з’явився контракт зі SpaceX

“Січ-2-30” є копією супутника “Січ-2”, який Україна запустила в космос 11 років тому. “Січ” тоді пропрацювала лише пів року, після чого його копія відправилася на склади КБ “Південне” у Дніпрі. Саме цю копію Україна запускала у 2022 році.

На супутник “Південне” витратило 110 млн грн – при тому, що за основними параметрами він був застарілим ще під час запуску у 2011 році. У такому вигляді лежав на складі бюро до 2020 року.

Там розповідали, що для запуску потрібно близько 8 млн доларів, а ще 60 млн грн – на доопрацювання. Зрештою, на той час голова Держкосмосу Михайло Лев звернувся до американської SpaceX, яка просила за запуск лише мільйон доларів.

Аби не втратити вже використані 110 млн грн та не чекати, коли супутник застаріє зовсім, його вирішили виводити на орбіту. Єдиною умовою SpaceX висунула передплату до квітня 2021 року, аби забронювати місце для супутника на ракеті.

КБ “Південне” цю умову не виконало, а у SpaceX повідомили, що вони не можуть гарантувати запуск супутника у грудні. Дотепер проєкт просував сам Лев та голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха, та на цьому етапі обидва посадовці з нього вийшли.

Адаптер за 23 мільйони

Тоді нове керівництво Держкосмосу, аби все ж запустити “Січ” у космос, знайшли посередника у вигляді нідерландської ISILAUNCH, партнера SpaceX. Вони гарантували місце для супутника на ракетоносії, але вже майже вдвічі дорожче – за 1,8 млн доларів.

Така сума була зумовлена тим, що посередник надає свій адаптер, без якого SpaceX не може розмістити супутник. Водночас на етапі прямих перемовин жодних складнощів не було і кріплення виробництва КБ “Південне” повністю підходило.

Проте українська сторона пішла на такий контракт, а ISILAUNCH взявся за роботу. Нідерландська компанія, за даними видання, найняла українську ТОВ “СКАЙ ЕНЕРЖІ”, яка начебто мала виготовити спеціальні плити для кріплення супутника до ракетоносія.

Проте, як з’ясували журналісти, цю ТОВ очолює експрацівник “Південного” Юрій Прокопенко, що працював там 20 років. Більшість робітників “Скай Енержі” прийшли з бюро, а компанія не має власних потужностей для виготовлення таких адаптерів.

Колишній голова ДКСУ Лев вважає, що зрештою ISILAUNCH отримала від “Скай Енержі” той адаптер, що від самого початку був на КБ “Південне”. Наталуха також розповів, що за його інформацією через українську ТОВку просто вивезли адаптер “Південного”.

Зрештою, ані бюро, ані ДКСУ не змогли пояснити журналістам, що це за приватна компанія, на яких потужностях вона виготовила адаптер та для чого взагалі потрібні були її послуги, якщо на самому КБ “Південне” є власні адаптери – назвали це “комерційною таємницею”.

Що з супутником зараз

Наприкінці січня стало відомо, що супутник “Січ-2-30” досі не був ідентифікований. Фахівець Андрій Колесник припустив, що з ним немає стійкого зв’язку – таку інформацію виданню підтвердили й інші співрозмовники у космічній галузі.

На урядовому рівні вже створили комісію, аби розібратися, хто в цьому винен. Президент Володимир Зеленський теж дуже незадоволений ситуацією, адже провал запуску підставляє його особисто.

Згодом проблеми зі зв’язком прокоментували у “Південному”. Там посилаються на “ряд зовнішніх чинників, пов’язаних з особливостями кластерного запуску”, що завадило відразу встановити зв’язок.

Через це не вдалося вчасно забезпечити побудову його штатної орієнтації. Вона залишилася такою, коли на робочі поверхні сонячної батареї потрапляє або лише відбите від поверхні Землі випромінювання, або короткочасне пряме під малим кутом. Тобто супутнику не вистачає енергії.

Джерела видання говорять про наявність версії, що батареї від самого початку були встановлені не до Сонця, а від нього, і тепер можуть живитися лише відбитим світлом.

Зараз супутник працює в режимі збереження енергії. Конструкторське бюро сподівається, що завдяки “зовнішнім факторам”, які не залежать від України, протягом 1-2 місяців супутник змінить своє положення і зможе накопичувати електроенергію.

Нагадуємо:

У відповідь на інформацію про відсутність зв’язку з супутником “Січ-2-30” його розробники пояснили, що звʼязок нестабільний і це пов’язано з негативним енергетичним балансом апарата.

13 січня американська SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9, яка вивела на орбіту український оптичний супутник Січ-2-30.

Президент Володимир Зеленський в той день ввечері заявив, що Національний центр управління та випробувань космічних засобів поблизу м. Дунаївці на Хмельниччині успішно провів перший сеанс зв’язку з супутником.