Шосткинці вшанували пам’ять Пантелеймона Куліша

14 лютого на Чернігівщині відзначили 125 роковини зі дня смерті нашого земляка, генія української нації Пантелеймона Куліша.

Урочистості відбулись на території історико-меморіального музею-заповідника «Ганнина Пустинь».

Вшанувати пам’ять письменника, перекладача, фольклориста, етнографа, видавця, громадського діяча зібрались поціновувачі його творчості з різних куточків України.

Участь у заході взяв і народний депутат України Ігор Молоток, ініціатор Постанови про відзначення 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша на державному рівні.

Вшанувати земляка приїхали і представники «Воронізького літописця»: Наталія Міллер і Тетяна Рязанова, які багато років займаються дослідженням родоводу та творчої спадщини митця.

На могилі Куліша відбулась панахида, яку очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря у співслужінні  священиків Чернігівської та Сумської єпархій.

Варто зазначити, зо поряд з Кулішем похована його дружинна Олександра Білозерська (Ганна Барвінок) та її брат Василь. Біля поховання споруджено капличку на честь святого Пантелеймона Цілителя і встановлено великий дубовий хрест.

 — Не дивлячись на сумну дату – сто двадцять п’яту річницю зі дня смерті генія української нації Пантелеймона Куліша – сьогоднішня зустріч є надзвичайно позитивною і знаковою. Завдяки  ентузіастам своєї справи крок за кроком потужна постать митця заслужено повертається до Пантеону українських класиків, які були рушіями незалежності нашої держави. Саме Куліш дав розуміння, хто ми і куди йдемо, поклавши в основу єдності і розвитку нації – мову. «Рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде», — писав митець. Сьогодні ці слова актуальні як ніколи. Куліш дав нам гарний приклад для наслідування і маємо докласти максимум зусиль, щоби справа його життя жила і розвивалась. Як і тисячі моїх земляків я пишаюсь і гордий з того, що саме Шосткинщина явила світові величного генія. Щиро вірю, що у серцях прийдешніх поколінь він житиме вічно і запалить ще не одну зірку на літературній та науковій нивах, — сказав Ігор Молоток, виступаючи на урочистостях.

Парламентар подякував своїм колегам-депутатам, які у 2018 році підтримали ініціативу щодо відзначення ювілейної річниці талановитого митця на державному рівні, оскільки, безумовно, це дало новий поштовх дослідженню і популяризації його творчості.

 — Навіть якщо взяти зміни, які відбулись  у межах моєї малої Батьківщини.  Зокрема, принагідно до знаменної дати у селищі Вороніж, був відкритий пам’ятник. Він унікальний у своєму роді, адже це пам’ятник Кулішу-юнаку, який стоїть на порозі своїх майбутніх звершень. Окрема подяка воронізьким краєзнавцям, які провели грандіозну роботу по вивченню родоводу Куліша, завдяки яким ми тепер знаємо, якими стежками ходив майбутній геній, де була його батьківська хата, де він хрестився, де вчився грамоті… Дякуючи їх невтомній праці вийшла в світ книга присвячена творчості письменника, — зазначив Ігор Молоток.

В рамках заходу відбулась презентація І тому перекладів Шекспірових творів Пантелеймона Куліша, яку представив керівник Центру дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша Олесь Федорук.

Також було організовано виставку раритетних видань «Чорної ради», з моменту виходу якої виповнилось 165 років.

 — «Чорна рада» — перший український історичний і соціальний роман, який відтворює однойменну подію 1663 року. Над ним Пантелеймон Куліш працював 13 років, періодично повертаючись до рукописів та редагуючи їх. Відомо про шість рукописів українською та три — російською мовами, — зазначив Олесь Федорук.

Науковець підкреслив, що Куліш писав роман мовою, якою тоді говорила козацька старшина, мовою інтелігенції.

Як зазначив Олесь Федорук, повного зібрання творів Пантелеймона Куліша досі не існує. Над його упорядкуванням працюють у Центрі дослідження життя та творчості письменника при Інституті літератури НАН України. Увесь доробок письменника може сягнути більш ніж сорок томів.

Особливу атмосферу урочистому заходу надав виступ кобзаря Тараса Компаніченка, який виконав кілька дум та пісень на слова Пантелеймона Куліша.